Чорнобиль... Гіркий біль полиновий
26
квітня 1986 року відбулася одна з найбільших аварій на атомних лектростанціях — аварія на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). За роки, що
минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення
величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих
і, нерідко, небезпечних технологій.
Ще й досі ми не можемо сповна оцінити і
осмислити наслідки фатального вибуху. Більше 350
тисяч людей брали безпосередньо участь у ліквідації наслідків аварії на
ЧАЕС, серед них більше 20 тисяч працівників військ цивільної оборони та
6217 вогнеборців, більше тисячі з яких вже немає серед нас. Героїзм
пожежних, як і пам'ять про загиблих воїнів, вражених смертельними
променями й пов'язаними з ними хворобами, залишаться в історичній
пам'яті прийдешніх поколінь.
Нині ми низько схиляємо голови перед
усіма, хто пішов тоді у ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію
смерті, хто виконав свій найвищий синівський обов'язок перед рідною
землею і перед народом – зупив розповсюдження катастрофи, зупинив її
переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України, інших
народів – сусідніх і не сусідніх.
У бібліотеці викладена виставка - спогад
про ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС – наших земляків: Савин Петро Андрійович (25.03.1959 - 17.08.1992) Чорнобильська АЕС 1986р., Мазур Леонід Степанович (17.06.1960 - 07.03.1997) Чорнобильська АЕС 1987 - 1988р., Мельник Петро Васильович (11.07.1949 - 20.05.2010) Чорнобильська АЕС 1986р., Попович Ярослав Романович (18.07.1947 - 11.1996р) місто Прип"ять 1988 - 1989р., Ілійосов Рахматуло Зайнудінович (20.04.1946 - 19.01.2011р) Чоробильська АЕС 1987р. Виставка допоможе читачам
повернутися обличчям до весни 1986 року і схилити голови перед тими, хто
усвідомлено й мовчки віддав за нас своє життя у ядерному котлі. Ми всі, які живемо нині, їм безмежно
вдячні.
Немає коментарів:
Дописати коментар