Осінь життя.

В похилому віці прийнято підводити підсумки прожитому. Але життя не закінчилося, кожен день приносить все нові й нові враження. Похилі люди - це теж мешканці планети Земля, це повноправні громадяни своєї країни. Наше старше покоління - золотий фонд, скарбниця досвіду та знань, і, можливо, той скарб, що шукає і не може знайти Україна, щоб стати заможною та щасливою.

В останній час завдання гуманізації бібліотечного обслуговування стало надзвичайно важливим. Бібліотекарі села Цуцилів не забувають читачів нашої бібліотеки. Книга має унікальну здібність - вона лікує людські душі та тіла. В усі часи люди помічали позитивний вплив книги на здоров’я та настрій людини, особливо, якщо це тяжко хвора людина. В нашій свідомості книги - це перш за все накопичувач та зберігач знань, що передають духовні традиції, культуру, мистецтво від покоління до покоління, з’єднуючи людей різних часів та народів за допомогою слова. Наша читачка, Веприк Катерина Олексіївна, не завжди може прийти до бібліотеки за станом здоров"я. Вона захоплюється історичними романами та періодичними виданнями. Бібліотекарі села Цуцилів, узявши декілька книг та газет провідали нашу читачку, поспілкувалися про новини в Україні, залишили літературу та побажали здоров"я, надалі залишатися читачем бібліотеки.