Акція "Запали свічку".

Україна сьогодні відзначає День пам'яті жертв голодомору.

   В Україні сьогодні, 24 листопада, відзначають 

День пам"яті жертв голодомору. Пам'ятна дата щорічно припадає на четверту суботу листопада.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

   Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, на знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.

   Сьогодні, 24 листопада, в Народному дому відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання та розпочалася акція "Запали свічку" в пам"ять про жертв Голодомору. 

   Працівники культури показали кадри геноциду, учні зачитали вірші та  розповіли про факти та болючі сторінки історії нашого народу в час голодомору. 

  Вчитель історії Плазинська Т.Д. відмітила, що для України, як і 85 років тому так і сьогодні, є один і той самий ворог - Росія. Найстрашніше було дивитися мамі в голодні очі своєї дитини. І сьогодні, у 21 столітті, наші мами оплакують своїх дітей, які перебувають на Сході. 

 Першими, хто почав говорити про голодомор на Сході України, були греко-католицькі священники. Зокрема, митрополит А.Шептицький звернувся до єпископів і до священиків допомогти голодним українцям за Збручем. 

Тетяна Дмитрівна наголосила, що Спільнота матерів у молитві кожного вівторка молиться за мир і спокій на Україні, щоб не повторилися ті страшні роки і діти не знали, що таке голод і сирітство.  

  Парох с.Цуцилів о.Володимир у скорботному слові сказав, що українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила 4 з половиною мільйони українців. 

Потім усі із запаленими свічками  пішли до символічної могили, де відпралили панахиду за невинно убієнними.

Виставка-спогад.

Революція гідності в Україні: 5 років тому почався Євромайдан.

   П'ять років тому, 21 листопада 2013 року, в Україні почався Євромайдан. У той листопадовий четвер сотні людей вийшли на Майдан Незалежності з мирним протестом проти раптового скасування колишньою владою наміру підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

    Крім Києва, акції протесту пройшли в низці інших міст України - Івано-Франківську, Донецьку, Хмельницькому, Львові, Ужгороді, Луцьку. А у соцмережах та ЗМІ ці масові акції отримали назву "Євромайдан". Ще більше українців захотіли висловити свою незгоду з рішенням уряду на наступний день. До вечора 22 листопада кількість протестувальників у Києві вже обчислювалася декількома тисячами. Після спроби мітингувальників встановити перші намети між правоохоронцями та протестувальниками відбулися перші серйозні сутички.

   На превеликий жаль, мирної революційної перемоги тоді не склалося: у легіоні Героїв Небесної Сотні – більше сотні патріотів рідної української землі, які загинули від вогнепальних поранень та побиття владоохоронцями і проплаченими тітушками.

   День Свободи та Гідності, який ми відзначили 21 листопада, привід ще раз запитати і визначитися для кожного з нас, у кого в душі жевріє вогонь патріотизму і любові до своєї держави: коли ж, нарешті, на напоєній сонцем і скропленій кров’ю Героїв українській землі запанують мир, достаток, економічне зростання та дієве реформування владних структур.

   В Цуцилівській сільській бібліотеці викладена виставка-спогад із працівниками сільської ради, Народного дому та бібліотекаря, де висвітлені події 21листопада 2013року на майдані Незалежності.

Історична година.

"Станіславів - столиця ЗУНР".

   Сто років тому – наприкінці жовтня 1918 року  - доживала свої останні дні Австро-Угорська монархія.  Попервах імператор Карл І видав маніфест, яким заявляв, що імперія з двоєдиної монархії буде перетворена на федерацію народів. Проте процес розпаду Австро-Угорщини став некерованим: одна за одною проголошувалися незалежні держави, на її території виникали нові державні утворення. Однією з таких держав стала Західноураїнська Народна Республіка (ЗУНР).

   Сьогодні в Цуцилівській сільській бібліотеці було проведено історичну годину "Станіславів - столиця ЗУНР", присвячену 100-річчю з дня проголошення ЗУНР.

   На заході були присутні в.о. сільського голови Іванчук Н.В., директор Цуцилівського НВК  Андрейчук М.Ю., вчителі, працівники Народного дому, учні школи.

   Бібліотекар Щербан Л.В. ознайомила присутніх із програмою сьогоднішньої зустрічі. Вчитель Історії та географії Плазинська Т.Д. розповіла присутнім про значення утворення ЗУНР у 1918р. та хід історії до наших днів. Тетяна Дмитрівна наголосила, що саме наш обласний центр Станіславів (Івано-Франківськ) у далекому 1918р. став столицею Західноукраїнської Народної Республіки.
     

  В.о. сільського голови Іванчук Н.В. зазначила, що Україна завжди прагнула до волі, ніхто нам не збудує держави, якщо ми її самі не збудуємо.

  Директор Цуцилівського НВК зауважив, що ми, а особливо підростаюче покоління, повинні знати історію свого народу і бути патріотами своєї держави.

  За допомогою світлин створено колаж про історичні події утворення ЗУНР.