Конституція – оберіг нашої державності

   Ми – Українці, єдиний народ, який поважає Закон і любить свою Батьківщину. Щоб ознайомити читачів бібліотеки з історичними передумовами прийняття Основного закону України, прослідкувати шлях, пройдений нашою державою від Конституції Пилипа Орлика до прийняття нової Конституції України, бібліотека запросила Плазинську Тетяну Дмитрівну, вчителя історії та правознавства на годину спілкування "Конституція - оберіг нашої державності". Вона розповіла, про те, як «народжуються» закони; пояснила, що Конституція надає дітям рівні права та не допускає жодного насилля над дитиною.

   Також виступила т.в.п.сільського голови Іванчук Наталія Володимирівна, яка наголосила, що доля і щастя народу та кожної людини залежить від того, якою буде Конституція, бо всі інші закони, розпорядження не повинні суперечити Конституції. Основному Закону України повинні підкорятися всі, сумлінно виконувати все, що вимагає Конституція.

Літо. Книга. Я та друзі.

   Канікули! Літо... Ти відпочиваєш, подорожуєш, цікаво та весело проводиш час. Цуцилівська бібліотека повідомляє вам дуже приємну річ: книги влітку читають! Незважаючи на канікули та відпустку. Читають у бібліотеці, вдома у кріслі, перед сном і після сну, біля річки, із кружкою чаю та на відпочинку. Якщо протягом навчального року у школярів переважає "ділове читання", то влітку весь свій вільний час діти можуть присвятити читанню і улюбленим захопленням.

   Також протягом літнього періоду в бібліотеці можна гарно відпочити, відправитися в захоплювальну подорож по сторінках улюблених книг, прочитати яскраві журнали та газети. При бібліотеці працює «Книжкова лікарня», де ви зможете допомогти  ремонтувати пошкоджені книжки та журнали.  Запрошуємо усіх до читання як в бібліотеці так і на відпочинку, із книгою час проходить завжди цікавіше.

Престиж-зустріч.

  Гордість села.

 Багатство кожного села - в його людях. В кожному населеному пункті нашого краю є особистості, які як і в минулому так і тепер вирізнялись і вирізняються з-поміж інших своїм талантом, хистом, активною громадською чи іншою діяльністю на благо громади. Такі люди - історія села, його окраса, гордість. Про них треба збирати дані, про них треба говорити, їх потрібно шанувати. 
   Реалізовуючи загальносистемний корпоративний проект "Гордість села" в Цуцилівській сільській бібліотеці відбулася престиж-зустріч з найстаршим чоловіком села Цуцилів  Мельником Дмитром Васильовичем. В рамках зустрічі , на яку були запрошені активні читачі бібліотеки, Лілія Щербан ознайомила присутніх із сторінками життя учасника визвольних змагань українського народу у 1941-1950рр.. Дмитро Васильович радо поділився з присутніми спогадами про нелегкі дитячі та юнацькі роки, роки підпільної боротьби, заслання та повернення до рідної домівки.
   Народився Мельник Дмитро Васильович 22серпня 1926року у с.Цуцилів в селянській родині. Помітивши здібності до навчання в Цуцилівській початковій школі, батьки віддають малого Дмитрика на навчання  до приватної гімназії, а потім продовжив навчання у Переріслянській школі, де улюбленим учителем був Олег Целевич. Час був воєнний і вчитися було небезпечно. 
   Дмитро Васильович, маючи повну шкільну освіту, був призначений вчителем в Ланчинську школу, а потім працював у Гаврилівській, а пізніше перевівся до Переріслянської школи.
   В час створення УПА молоді хлопці вступали до лав новоствореної армії, що зі зброєю в руках захищали незалежність української держави. У визвольній боротьбі брав участь і юнак Дмитро. Під час виконання завдань був спійманий енкаведистами і засуджений. Відбув десятирічний термін ув"язнення у Воркуті.
   У 1957році, повертаючись із заслання, на одному із вокзалів зустрів майбутню дружину, яка також поверталася із заслання із Омської області.
   Повернувшись на рідну землю, почав працювати на електромонтажних роботах, а пізніше на залізничній дорозі.
   Разом із дружиною Параскою виховали три дочки. А тепер тішиться 12онуками та 6правнуками.
   Незважаючи на життєві випробування, Дмитро Васильович залишається оптимістом, патріотом своєї держави. І в цей час, коли йому Бог уже наділив 92роки,  він веде активний спосіб життя. У нього є свої власні життєві правила: двічі на тиждень дотримується строгого посту, багато ходить, спілкується з молоддю, є активним читачем бібліотеки, а також відвідує усі громадські та релігійні заходи.
   "В пам"яті людській - наше коріння і спасіння. Ця пам"ять дасть нам сили вистояти й не втратити гідності й честі сьогодні, коли на неоголошеній війні гинуть 25-літні. Нехай і для нас будуть святими слова українських повстанців: Батьківщині  будь вірним до загину. Нам Україна вище над усе!!! " - наголосив Дмитро Васильович.