Літературна година.

Леся Українка - дітям.

   Леся Українка…Це ніжне й дзвінке ім’я належить до найвеличніших імен нашого народу. Псевдонім Лариси Петрівни Косач твердо і назавжди зафіксований у пам’яті кожного українця, і не тільки українця. Леся належить усім, бо її творчість зіткана з різних мотивів світової культури. Гордий дзвін її імені в серцях мільйонів людей породжує не тільки спогад про «Лісову пісню» або «Досвітні вогні», але й палку любов до великої поетеси і гордість за свій народ, що спородив її.
   Небагато в історії таких жінок, у долі яких тілесне і духовне становили б такий контраст. Для кожної людини її фізичні дані, її врода важить дуже багато. А для жінки вони особливо цінні – уміння бути привабливою невіддільне від самої її природи. Хвороба Лесі Українки сточила її жіноцтво, зів’ялила її принадність ще до того, як вона розквітла. Нема необхідності тут нагадувати біографію поетеси, вона відома кожному, хто вивчав літературний процес. Але така сторона Лесиного життєпису, як боротьба з неміччю, - варта нагадування, бо в ній, боротьбі, ховається сила духу, котра зробила з неї велику поетесу.

   З нагоди відзначення Дня народження Лесі Українки вчора у Цуцилівській сільській бібліотеці пройшла літературна година "Леся Українка - дітям". До бібліотеки завітали учні 2-го класу із класним керівником Боднар Г.Д., учні 3-го класу із класним керівником Вівчарчук У.П. та учні 4-го класу із класним керівником Шутак Н.С. Бібліотекар ознайомила із життєвим та творчим шляхом поетеси, намагалася передати силу і глибину поетичного світу Лесі Українки, любов до її творчої спадщини та почуття прекрасного. 

Для найменших читачів поетеса написала чимало віршів та казок. Казки не завжди веселі. Їхні сюжети взяті із життя, вони вчать нас долати труднощі, що зустрічаються на нашому шляху так, як це робила сама Леся.

    Учні читали вірші поетеси, самі розповідали про її творчість та її життя, багато знають із шкільної програми, також на заході розглянули казку Лесі Українки "Біда навчить". Ідея казки навчає цінувати розсудливість, розум, бажання вчитися, добробуту, працьовитості та вихованості. 

    Леся Українка - це така багатогранна особистість, про яку М.Бажан сказав: "в історії світової літератури важко знайти таке ім"я, яке дорівнювало б їй талантом, мудрістю, проникливістю, значущістю". Будуть відходити віки, будуть приходити віки...а вічне увійде у вічність, не так у бронзу чи мармур, як в очі людські, в надії людей, бо допоки живе надія - живий і народ. Тож будемо і ми вчитися терпінню, вірі, любові і надії у нашої неповторної Лесі.

Вечір-реквієм.

Ангели на білих крилах.

   Минає 5 років від трагічних подій на Майдані. Але, на превеликий жаль, Небесною Сотнею не закінчився біль і страждання України. Сьогодні йде боротьба за нашу Україну. Нашими воїнами пишається весь народ, бо в їхніх серцях горить вогонь любові до рідної країни, та велика віра в перемогу. Захищаючи рідну землю від ворога, сьогодні вони віддають найдорожче - своє життя. А ми говоримо їм "Повертайтесь живими".

   Сьогодні у Народному домі села Цуцилів відбувся вечір-реквієм "Ангели на білих крилах", присвячений вшануванню пам’яті героїв Небесної Сотні. Т.в.п.сільського голови Наталія Іванчук наголосила, що сьогодні в річницю нескореного Майдану ми згадуємо Героїв, яких народила Революція Гідності, і які віддали своє життя за волю, честь, за право бути українцем. Героїчна сотня зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами – охоронцями на небі. А згодом до них приєдналися сотні воїнів-героїв АТО. Один із них, наш односельчанин -  Дмитро Ломей. Хвилиною мовчання односельчани вшанували пам”ять героїв. Парохом нашої церкви, отцем Володимиром, відправлена панахида. 

Софія Горбейчук, Софія Дерещук, Яна Савчук та Юлія Горбейчук прочитали вірші присвячені загиблим, а Юлія Буній та Микола Ровенко свівали пісні до герої Небесної Сотні. Також прозвучала авторська пісня про солдата Небесної Сотні у виконання автора пісні Василя Морого.

 Підготувили вечір-реквієм Галина Легка, Микола Ровенко та Лілія Щербан. Вічна пам”ять героям!

Народознавча година.

Для чого ми освячуємо свічки на Стрітення Господнє?

   Стрітення Господнє – велике свято християнської церкви, яке щороку відзначається в один і той самий день – 15 лютого. Тоді християни урочисто згадують принесення на сороковий день після народження до Єрусалимського храму Немовлятка Ісуса, Його зустріч із святим та праведним старцем Симеоном й пророчицею Анною, а також, пророцтво святого Симеона про майбутні страждання Діви Марії, якій «прошиє серце страшний меч болю» . Ця важлива євангельська подія лягла в основу одного з найбільших дванадцяти свят церковного року. Вперше свято Стрітення було встановлено Церквою в Єрусалимі після Ефеського собору 431 р.

   15 лютого у приміщенні Цуцилівської сільської бібліотеки засідав клуб "Істина",  члени якого намагаються донести до кожної людини істину Божого милосердя, а також популяризувати літературу на духовну тему читачам різного віку. З нагоди свята Стрітення Господнього бібліотекар спільно із Плазинською Тетяною Дмитрівною (Деканальним координатором спільноти матерів у молитві) та запрошеними гостями ознайомлювалися із особливістю цього свята. А також із освяченням свічок після Божественної літургії. Зазвичай, після освячення ці свічки запалюють під час домашньої або церковної молитви, зокрема під час звершення Таїнства шлюбу молодята тримають їх в руках.

   Існує погляд, що освячувати свічі немає потреби, оскільки свічка це пожертва, а вона освячується не молитвою, а самим жертвоприношенням. Тим не менше, Стрітенська свічка з давнини наділялась особливою силою. Вважалось, що вона має силу відганяти бісів, її запалювали в час особливих життєвих клопотів та негараздів, коли хтось хворів або був при смерті. В деяких регіонах лікували головний біль, знаменуючи запаленою свічкою навхрест голову хворого. 

   Тетяна Дмитрівна наголосила, що особливу силу такої свічки наділяють в захисті при блискавці та громі, від чого вона отримала назву «громниці». Такі уявлення про Стрітенську свічку донині широко зберігаються по цілій християнській Європі: від Італії до України. У Польщі свято Стрітення ще має назву свята Громничної Божої Матері. В цей день віруючі стоять на богослужіннях із запаленими свічками, і намагаються донести їх запаленими до самого дому, подібно тому, як ми робимо це на Страсний Тиждень, у Великий Четвер.   Тому, Стрітенська свічка важлива не сама по собі, а лише, як християнський символ нашого серця, просвіченого Духом Святим.

Екскурсія до бібліотеки.

Чарівна кімната.

   14 лютого до Цуцилівської сільської  бібліотеки  завітали юні гості  – учні 1-го класу з класним керівником Гаврильчук Любов Ігорівною вихованці Цуцилівського НВК. До книгозбірні діти завітали вперше, тож на них чекала пізнавальна екскурсія із бібліотекою та знайомство з її відділами, а головне, з цікавою, захоплюючою, різноманітною літературою. 

   Кожна книга результат праці великого колективу людей, дорогоцінний скарб нашого народу, держави. Як і все державне майно, книги треба берегти. Найбільш книг зібрано в бібліотеках. Бібліотекар розповіла, що усім учням слід уміти користуватися бібліотекою. Це - надзвичайна та  найчарівніша кімната. Тут ви можете  зустрітися з доброю Попелюшкою, попасти на казковий  бал у королівський палац… Дуже багато цікавих пригод і подорожей чекає на дітей в бібліотеці. Треба тільки взяти книжку з полиці, зручно сісти за стіл і почитати.

   Діти ознайомилися із фондом бібліотеки,  що у кожної книги є своя точна адреса, своя  «квартира», своя «кімната» і навіть місце. Коли книга йде в гості до читачів, місце її вільне. Повернувшись «додому» - в бібліотеку, вона знову стає на своє місце.

  Щоб бібліотечна книга жила довго, її треба берегти: книгу варто обгорнути, не загинати сторінок, не малювати на ній, не брати її брудними руками, не перегинати, не читати за обідом. Не читати лежачи… Всі ці правила розповідала бібліотекар.

   Також діти ознайомлювалися із світом чарівної казки, дитячою кімнатою, яка розташована у бібліотеці. Вони із радістю записувалися до бібліотеки та брали книжки для читання.

   Учні покидали книгозбірню з приємними враженнями та купою веселих емоцій, а ще запросили бібліотекаря в гості до своєї школи. 

Літературна гра-мандрівка.

У світі казки чарівної.

А чи знаєте ви ,друзі, звідки прийшла казка?

В ній живе народна мудрість, матусина ласка.

В ній звірята і пташата розуму навчають,

В ній завжди любов і дружба зло перемагають.

 Чи задумувалися ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки?
А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ, його мудрість, віра і незгасаюче працелюбство. Бо вони упродовж віків були і залишаються чарівними проповідниками доброти й милосердя, яких сьогодні так не вистачає у людських взаєминах. Перегортаючи сторінки улюблених казок, ми розуміємо, що казки — то наші великі вчителі, що спочатку виховують, а вже потім розважають.
   В Цуцилівській сільській бібліотеці для читачів-учнів 3-го класу  була проведена літературна гра - мандрівка  "У світі казки чарівної", під час якої маленькі читачі переглянули велику кількість ілюстрованих книжок з казками, а також відповідали на питання про геров казок. Бібліотекар подарував дятям пам"ятки юного читача - як заохотити до читання. Читачі-діти були дуже активними, відповідали на питання, самі згадували казки , які вони читали,
   Казки – улюблене читання дітей, бо вони допомагають навчити маленьку дитину розпізнавати добро і зло, дбайливо ставитися до природи, поважати старших, бути вірними друзями менших наших братів.
   Тож і надалі бажаємо нашим маленьким читачам - нових цікавих зустрічей. І пам’ятайте: казка завжди залишається з ВАМИ!