Тематичний вечір.

До висот Шевченкового слова...

   Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об'єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень.
   Цього року ми  відзначаємо 205-річчя від дня народження славетного сина України – великого поета і художника Тараса Григоровича ШЕВЧЕНКА.   Ім’я поета ми чуємо постійно з дитинства. Тому для деяких з нас він дещо втратив риси живої людини, ставши символом. Але протягом останніх  років ставлення українців до Тараса Шевченка та його поезій змінилися докорінно. На тлі історичних подій майже всі його твори, і поетичні і малярські ожили в новому перепрочитані. Саме у Шевченка ми сьогодні шукаємо підтримки, натхнення, сили духу. За цей час Кобзар став близьким і рідним. Про це свідчить те, що образ поета тепер можна побачити не тільки на портретах в музеях та навчальних закладах, але й на вулицях.
   24 березня в Народному домі села Цуцилів відбувся тематичний вечір "До висот Шевченкового слова..." Розпочався захід словами "I мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим, тихим словом". На заході ведучі читали коротку біографію Шевченка, його роки заслання та про нього як поета та художника. Горбейчук Любомир та Горбейчук Юлія виступили із сценкою "Як Тарас ходив до залізних стовпів".  Юнаки та дівчата виступили із віршованою композицією на вірші Шевченка та про Шевченка. Прозвучали пісні: "Така її доля", "По діброві вітер виє" та "Зоре моя вечірняя". Завершився тематичний вечір "Заповітом".  

Поезія - безсмертний дотик до душі...

   Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії.

   Організатори заходу мали за мету залучити якомога більше молоді та дорослих до мистецтва поетичного слова, привернути увагу до творчої спадщини українських та зарубіжних поетів-класиків, сучасних авторів, утвердити позитивний імідж поезії як мистецтва, відкритого людям.

   З нагоди Всесвітнього дня поезії в Цуцилівській сільській бібліотеці функціонує книжкова виставка "Поезія - безсмертний дотик до душі...". Представлена література знайомить відвідувачів книгозбірні з ліричними поезіями, які вражають своєю романтичною схвильованістю та щедрістю почуттів, тонкою, проникливою лірикою. Кажуть, що поезія – це загущеність думки й почуття. Зокрема,  Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя, Ліна Костенко неповторністю,  безсмертним дотиком до душі…

   Всеосяжна мова поезії була і залишається найважливішою частиною сучасного мистецтва, адже слово, надиктоване серцем, торкається найглибших людських почуттів. Поезія передає внутрішнє прагнення людини жити в гармонії з навколишнім світом, допомагає поділитися найсокровеннішими думками, виявити свою громадянську позицію. Цьогорічний день поезії проходить в Україні під омофором геніального Шевченкового слова.

   

Вікторина.

Живе під сонцем любові Шевченкова весна...

Він був сином мужика – і став володарем 

у царстві духа. 
Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури
Іван Франко

  Щовесни, коли тануть  сніги, ми вшановуємо пам"ять Шевченка.

Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Великого Кобзаря, яка у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиву й осягнення.   

   Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Кожне покоління знаходить для себе близьке і зрозуміле в поезіях Шевченка. Чи не тому, що твори  говорили  про добро і зло, про любов і ненависть, про вірність і зневагу... Поезія Кобзаря - це поезія вічних питань, поезія пошуку істини. Це поезія болю і страждань, поезія людських почуттів, поезія боротьби, віри і волі... I все це віддзеркалилось у Слові поета.
   У Шевченківські дні у Цуцилівській сільській бібліотеці пройшла вікторина "Живе під сонцем любові Шевченкова весна...", великого українського  і світового  поета,  художника,  нашого  національного  генія,  що своєю творчістю,  своїм  життям надихнув  українців  на побудову  власної незалежної держави.  До бібліотеки завітали учні 1-го класу із класним керівником Гаврильчук Л.І.,  учні 2-го класу із класним керівником Боднар Г.Д., учні 3-го класу із класним керівником Вівчарчук У.П. та учні 4-го класу із класним керівником Шутак Н.С. Бібліотекар коротко ознайомила із життям видатного українського поета, учні відповідали на запитання вікторини та дізналися про цікаві та невідомі факти із життя Т.Г.Шевченка. Також учні під керівництвом своїх класних керівників читали прекрасні вірші, в яких поет описував свій рідний край, його мальовничу природу. В приміщенні бібліотеки викладена книжкова виставка "Твори Тараса - України гордість і краса".   Пам"ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам"ять: іменем Шевченка названо вулиці, театри. Національний університет носить його ім"я. На майданах міст та сіл споруджено пам"ятники поету. Отже, живе під сонцем любові Шевченкова весна... Підсумовуючи історію життя і творчості шанованої постаті Великого Кобзаря, можна сказати, що найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише посмертно: невмирущу славу  і  радість, яку в мільйонів людських сердець ще наново збуджуватимуть його твори.

3 березня Всесвітній день письменника.

Всесвітній день письменника відзначається за рішенням 48-го конгресу Міжнародного ПЕН-клубу (International PEN Club), що відбувся 12-18 січня 1986 року.

ПЕН-клуб був заснований в Лондоні в 1921 році. Назва організації – абревіатура, утворена першими літерами англійських слів Poets – поети, Essayists – нарисовці, Novelists – романісти. Цікаво, що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – в перекладі з англійської – ручка.

Ідея створення організації належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт (Mrs. CA Dawson Scott).

 Письменник - професія, якій навчаються і опановують все життя. Хтось з раннього дитинства мріє викладати свої думки на папері, деякі стають майстрами пера в зрілості і старості. Ніяких певних правил не існує. Письменники - люди, які хочуть і вміють говорити зі світом за допомогою ручки або друкарської машинки. Професіонали своєї справи мають власний день, в який отримують привітання - це 3 березня.
Як не дивно, майстри слова були серед людей ще задовго до появи писемності. У ті часи їх розповіді не викладали на папері, а передавали з уст в уста. До наших днів імена багатьох творчих діячів просто не збереглися і були загублені. Але без них не було б ні сучасних авторів, ні літератури в цілому. Багато століть письменство не вважалося серйозним заняттям.

  Це свято об'єднало безліч людей, що займаються письменством. 3 березня день письменника стали відзначати всі літератори, нарисовці, романісти, сатирики, поети, драматурги та ін

На жаль, День письменника дуже часто залишається непоміченим.

   Бути літератором - дуже складно і відповідально, тому ми просто зобов'язані приділяти заслужену увагу письменникам, поетам і драматургам хоча б раз на рік. Життя без літератури було б не тільки нудне і прісне, а й просто неможливе, тому не забувайте про тих, хто наповнює наше життя змістом.