Літературна імпреза "Нащадок славетного роду".

  Цього року (29 листопада) виповнюється 240 років від дня народження визначної постаті в українській літературі - Григорія Квітки-Основ"яненка, якого сучасники вважають батьком української прози.

Для нас творчість Григорія Квітки-Основ"яненка - це спадщина наших предків, це правдиві картини народного життя.

   Григорій Квітка-Основ"яненко український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик, культурно-громадський діяч, основоположник художньої прози і жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі.  Він довів, що українською мовою можна писати і високохудожні прозові твори. Його повісті й оповідання нікого не залишають байдужими. Письменник досконало знав народні звичаї і традиції, детально описував обряди сватання, весілля, похорону, у своїх творах пересипав живу народну мову прислів"ями та приказками. Євген Гребінка признавався, що, читаючи їх "не раз плакав від щирого серця або реготавсь, як той козак, до знемоги". Простих людей ці твори захоплюють до сліз, бо оповідали про їхнє ж життя, розказані до того ж правдиво, зі співчуттям.

   Сьогодні в Цуцилівській сільській бібліотеці бібліотекар з учнями 7-9класів провела літературну імпрезу "Нащадок славетного роду", де ми разом пройшлися життєвими і творчими стежками визначної постаті в українській літературі, людини із чуйним серцем і незрадливою любов"ю до рідного краю. Також подивилися художній художній фільм "Сватання на Гончарівці". У бібліотеці викладена книжкова вискавка "Літературна вітальня Григорія Квітки-Основ"яненка".

   Нехай Господь дарує нашій Україні мир, спокій і процвітання. А ми, українці, пам"ятаймо і шануймо людей, які творили і зараз творять нашу історію і культуру, які працювали і працюють на благо України. 

Акція "Запали свічку".

Україна сьогодні відзначає День пам'яті жертв голодомору.

   В Україні сьогодні, 24 листопада, відзначають 

День пам"яті жертв голодомору. Пам'ятна дата щорічно припадає на четверту суботу листопада.

У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР.

   Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, на знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.

   Сьогодні, 24 листопада, в Народному дому відбулася загальнонаціональна хвилина мовчання та розпочалася акція "Запали свічку" в пам"ять про жертв Голодомору. 

   Працівники культури показали кадри геноциду, учні зачитали вірші та  розповіли про факти та болючі сторінки історії нашого народу в час голодомору. 

  Вчитель історії Плазинська Т.Д. відмітила, що для України, як і 85 років тому так і сьогодні, є один і той самий ворог - Росія. Найстрашніше було дивитися мамі в голодні очі своєї дитини. І сьогодні, у 21 столітті, наші мами оплакують своїх дітей, які перебувають на Сході. 

 Першими, хто почав говорити про голодомор на Сході України, були греко-католицькі священники. Зокрема, митрополит А.Шептицький звернувся до єпископів і до священиків допомогти голодним українцям за Збручем. 

Тетяна Дмитрівна наголосила, що Спільнота матерів у молитві кожного вівторка молиться за мир і спокій на Україні, щоб не повторилися ті страшні роки і діти не знали, що таке голод і сирітство.  

  Парох с.Цуцилів о.Володимир у скорботному слові сказав, що українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила 4 з половиною мільйони українців. 

Потім усі із запаленими свічками  пішли до символічної могили, де відпралили панахиду за невинно убієнними.

Виставка-спогад.

Революція гідності в Україні: 5 років тому почався Євромайдан.

   П'ять років тому, 21 листопада 2013 року, в Україні почався Євромайдан. У той листопадовий четвер сотні людей вийшли на Майдан Незалежності з мирним протестом проти раптового скасування колишньою владою наміру підписати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом.

    Крім Києва, акції протесту пройшли в низці інших міст України - Івано-Франківську, Донецьку, Хмельницькому, Львові, Ужгороді, Луцьку. А у соцмережах та ЗМІ ці масові акції отримали назву "Євромайдан". Ще більше українців захотіли висловити свою незгоду з рішенням уряду на наступний день. До вечора 22 листопада кількість протестувальників у Києві вже обчислювалася декількома тисячами. Після спроби мітингувальників встановити перші намети між правоохоронцями та протестувальниками відбулися перші серйозні сутички.

   На превеликий жаль, мирної революційної перемоги тоді не склалося: у легіоні Героїв Небесної Сотні – більше сотні патріотів рідної української землі, які загинули від вогнепальних поранень та побиття владоохоронцями і проплаченими тітушками.

   День Свободи та Гідності, який ми відзначили 21 листопада, привід ще раз запитати і визначитися для кожного з нас, у кого в душі жевріє вогонь патріотизму і любові до своєї держави: коли ж, нарешті, на напоєній сонцем і скропленій кров’ю Героїв українській землі запанують мир, достаток, економічне зростання та дієве реформування владних структур.

   В Цуцилівській сільській бібліотеці викладена виставка-спогад із працівниками сільської ради, Народного дому та бібліотекаря, де висвітлені події 21листопада 2013року на майдані Незалежності.

Історична година.

"Станіславів - столиця ЗУНР".

   Сто років тому – наприкінці жовтня 1918 року  - доживала свої останні дні Австро-Угорська монархія.  Попервах імператор Карл І видав маніфест, яким заявляв, що імперія з двоєдиної монархії буде перетворена на федерацію народів. Проте процес розпаду Австро-Угорщини став некерованим: одна за одною проголошувалися незалежні держави, на її території виникали нові державні утворення. Однією з таких держав стала Західноураїнська Народна Республіка (ЗУНР).

   Сьогодні в Цуцилівській сільській бібліотеці було проведено історичну годину "Станіславів - столиця ЗУНР", присвячену 100-річчю з дня проголошення ЗУНР.

   На заході були присутні в.о. сільського голови Іванчук Н.В., директор Цуцилівського НВК  Андрейчук М.Ю., вчителі, працівники Народного дому, учні школи.

   Бібліотекар Щербан Л.В. ознайомила присутніх із програмою сьогоднішньої зустрічі. Вчитель Історії та географії Плазинська Т.Д. розповіла присутнім про значення утворення ЗУНР у 1918р. та хід історії до наших днів. Тетяна Дмитрівна наголосила, що саме наш обласний центр Станіславів (Івано-Франківськ) у далекому 1918р. став столицею Західноукраїнської Народної Республіки.
     

  В.о. сільського голови Іванчук Н.В. зазначила, що Україна завжди прагнула до волі, ніхто нам не збудує держави, якщо ми її самі не збудуємо.

  Директор Цуцилівського НВК зауважив, що ми, а особливо підростаюче покоління, повинні знати історію свого народу і бути патріотами своєї держави.

  За допомогою світлин створено колаж про історичні події утворення ЗУНР.

Добра традиція - дарувати книги.

Чи хтось буде заперечувати, що хороша бібліотека є книжковим відображенням Всесвіту?! Мабуть, ні. Поки живе бібліотека – живе народ, адже вона – скарбниця всіх багатств духу людського.

Вона здатна змінити життя, бути кращим другом і наставником. У гарній книзі можна знайти однодумців, з книгою можна гарно провести вечір, не почуватися одиноким.

Дарування – це рух душі, безкорисна щедрість та добра воля дарувальника. Факт надходження дарів у бібліотеку – показник престижу бібліотеки, її місця в суспільному житті, яскраве свідчення опікування її долею.

Бібліотека завжди щиро і безмежно вдячна за подаровані  книги, бо впевнена – вони обов’язково знайдуть свого  читача і стануть важливою частинкою нашого цікавого і змістовного фонду.

В рамках районної акції «ПОДАРУЙ БІБЛІОТЕЦІ КНИГУ» Цуцилівська сільська бібліотека щиро вдячна читачці (бажала бути невідомою) нашої бібліотеки за подаровані книги. Передана у бібліотеку книжка — доброчинна справа та інвестиція у майбутнє, адже розділені знання лише примножуються і збагачують усіх. Зробіть добру справу — і Ви збагатите свій духовний, культурний рівень. Це так просто.

14 ЖОВТНЯ – ЧОТИРИ ВЕЛИКИХ СВЯТА

   14 жовтня - значуща дата, яка щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян нашої України: українці святкують День захисника України – свято звитяги українського лицарства, а також день пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за державний суверенітет України.

14 жовтня українці відзначають чотири великі свята:

- День святої Покрови Пречистої Богородиці

- 76-а річниця створення Української повстанської армії (УПА) - 1942 р.

- День Українського козацтва

- День захисника України (від 14 жовтня 2014).

   Свято День захисника України офіційно встановлено 14 жовтня 2014 року Указом Президента «…З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві та на підтримку ініціативи української громадськості»  
   Згідно зі свідченнями істориків на Волині, в урочищі Вовчак Турійського району Волині,14 жовтня 1942 року, на Покрову, зародилась Українська Повстанська Армія.
   З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. 
  У християн східного обряду 14 жовтня свято Покрови Пресвятої Богородиці. Свято Покрови здавна є одним із найулюбленіших українських свят, хоча воно і не входить до 12 головних церковних свят року (не є дванадесятим). Воно було введено у християнство тільки в 10 столітті і має під собою чи то легенду, чи то реальну подію, яка відбулася в стародавньому Царгороді (Константинополі). На ту пору місто було оточене чужинцями (за різними джерелами – то могли бути як давні руси (скити) на чолі з князем Аскольдом, так і агаряни (магометани – араби або турки), і Божа Мати начебто покрила своїм омофором городян, які молилися на всенічній службі у Влахернському храмі.
   
   За нашу рідну Україну, що збереглась за всі віки, низькій уклін і тричі СЛАВА, Вам воїни – захисники.

  14 жовтня в селі Цуцилів біля Меморіального цвинтаря воїнам Української Повстанської Армії відбулися урочистості присвячені Дню захисника України:

• відправлена панахида отцем Володимиром, парохом с.Цуцилів;
• Історичну довідку про боротьбу у визвольному русі України в різні історичні часи –   подала вчитель історії Світлана Андрейчук;
• вірші приурочені захисникам України зачитали: Юлія Горбейчук, Степан Легкий, Мар”ян Ровенко, Софія Дерещук .У виконанні Юлії Буній прозвучала пісня ” Свіча”, програму вела Ангеліна Щербан. Урочистості закінчились піснею “Ой у лузі червона калина”, яку виконали всі присутні односельчани.

Підготували  Галина Легка – директор Народному дому, Микола Ровенко – музичний керівник, Лілія Щербан - завідуюча бібліотекою.

Районна акція: «ПОДАРУЙ БІБЛІОТЕЦІ КНИГУ».

  З давніх-давен скарбницею духовного багатства, що поєднує минуле, сучасне і майбутнє, є книга. А вчасно прочитана книга – величезна удача. Вона здатна змінити життя, бути кращим другом і наставником. Тож недарма в народі кажуть, що людина перестає мислити, коли перестає читати.    Пам’ятки людської думки накопичувалися саме в бібліотеці упродовж багатьох століть.
     Вже не перший рік Цуцилівська бібліотека бере участь у районні акції «ПОДАРУЙ БІБЛІОТЕЦІ КНИГУ». В кожного з нас вдома є книги, які ми вже прочитали і можемо поділитись ними з іншими людьми, які захоплюються читанням. Здавалось би важко в наш час достукатись до людських сердець, та дуже приємно, що у нас є небайдужі  люди, які знаходять можливість відгукнутись.  
   Сьогодні учениця 9-го класу Цуцилівського НВК Христина Янко взяла участь у акції та подарувала бібліотеці 3 нові книги Наталії Щерби із серії Чароділ: "Чародільський град", "Чародільський князь" та "Чародільський браслет". 
   Робимо добро — і на душі стає тепло і приємно. Дістаємо задоволення і від подяки людей.

«СТАНЬ ЖЕ ОКРАСОЮ ЦІЛОГО СВІТУ, НАША СВЯТА УКРАЇНО!»

   Двадцять сім років для історії людської цивілізації – це лише одна мить. Для України, з часу здобуття нею незалежності в 1991 р., ці двадцять сім років умістили цілу епоху, наповнену подіями і процесами доленосного значення. У сферу міжнародного життя Україна увійшла не як зовсім невідома країна. Вона була однією з держав – фундаторів ООН, брала активну участь у зовнішньоекономічних зв’язках. Її добре знали в міжнародних культурних і спортивних колах. Додала їй і сумної слави трагедія Чорнобиля, що стала по, суті, екологічною катастрофою вселенського масштабу. Згідно з міжнародним правом держава народжується не в результаті визнання іншими державами, а як наслідок волевиявлення своїх громадян, рішення народу. Акт про проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. знайшов підтвердження під час всенародного референдуму 1 грудня 1991р. 

Незалежній Україні – 27. Як і належить кожній самостійній державі, законом встановлено державні символи, які уособлюють національний суверенітет, самобутність, історичне минуле української нації. Згідно з положенням ч. 1 ст. 20 Конституції державними символами України є – Державний прапор України, Державний герб України, Державний гімн України. 

   У неділю, 26 серпня, в Народному домі села Цуцилів відбувся літературно-музичний вечір "«СТАНЬ ЖЕ ОКРАСОЮ ЦІЛОГО СВІТУ, НАША СВЯТА УКРАЇНО!» ". Розпочалося свято привітанням секретаря Цуцилівської сільської ради Іванчук Наталії Володимирівни. Вона привітала присутніх з Днем Державного прапора і Днем Незалежності нашої держави. Хвилиною мовчання вшанували пам"ять тих, хто загинув у різні історичні часи за незалежність України. До залу внесли Державний прапор.

    Зі сцени  всім присутнім в глядацькому залі дарували свої вірші та пісні учасники художньої самодіяльності Народного дому під керівництвом Миколи Ровенка та Галини Легкої. Несподіванкою для громадськості села був виступ чоловічого гурту "Брати Ровенки". 

   Також секретар сільської ради Наталія Іванчук привітала найстарших людей села - 96-річну  Марту Петришак та 92-річного Дмитра Мельника. Від акціонерного товариства "Квітка Прикарпаття" їм та учасникам художньої самодіяльності була вручена грошова спонсорська допомога. 

  Літературно-музичний вечір підготували Галина Легка, Микола Ровенко та Лілія Щербан.