"Запали свічку пам"яті."

  Голодомор акт геноциду Українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, де переважну більшість населення становили українці, з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

  Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Така політика режиму – злочин проти людяності, який відповідає Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.

  Визнання Голодомору 1932 –1933 років геноцидом Українського народу законодавчо закріплено Законом України “Про Голодомор 1932 – 1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року.

  У Народному домі села Цуцилів відбувся вечір-реквієм "Запали свічку пам"яті". Захід почався зворушливою піснею «Свіча» у виконанні Оксани Білозір, яка присвячена усім загиблим під час голодомору. Галина Легка ознайомила присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії.
  Для присутніх було презентовано медіа-вернісаж «Голод 33-го», на якому були представлені архівні документи, ілюстровані матеріали та спогади очевидців тієї страшної трагедії. Із словом виступила вчитель історії Цуцилівського НВК Андрейчук Світлана Петрівна, яка доповнила історичними фактами про Голодомор безпосередньо в нашому краї. Софія Абрат зачитала вірш присвячений цій страшній події. Усі учасники із запаленими свічками вирушили до Символічної могили, де о.Володимир відправив панахиду за всіх померлих.

Сучасна бібліотека іде в люди.

Бібліотека на селі є найбільш доступним культурним закладом для місцевої громади і виконує чимало місій. Це своєрідний довідковий, інформаційний та освітній центр, місце реабілітації соціально-незахищених прошарків суспільства. На сучасному етапі більшість бібліотек поступово переходять від роботи у форматі «книгосховище» до формату «інформаційно-культурний центр для громади». Своєю діяльністю вони доводять свою значимість для громади, розкривають весь свій потенціал.
З метою організації дозвілля, а також стимулювання людей до читання, розширення їхнього читацького світогляду та розвитку літературно-творчих здібностей бібліотекар села Цуцилів започаткувала акцію «Сучасна бібліотека іде в люди». Основна тенденція останніх років - втрата виняткової ролі читання в житті суспільства. Без читання немислима інтеграція особистості в багатонаціональну культуру, що включає весь комплекс духовних, матеріальних, інтелектуальних рис, систем світогляду, традицій, що характеризують суспільство. Від рівня культурної компетентності громадян великою мірою залежать економіка, політика, національна безпека і конкурентоспроможність країни. В умовах інформаційної глобалізації ослаблення інтересу до читання - загальносвітова тенденція.  Відбувається не тільки відчуження молоді від книги, падіння загальної книжкової культури, але і втрата національних традицій книжності. Зростання числа «не читачів», втрата інтересу до книги та читання у різних вікових та соціальних категорій вимагає пильної уваги.
Основна мета підтримки читання - поширення серед громадськості позитивної думки про читання.

14 жовтня.

Покрова, козаки та день заснування УПА. Чому свято 14 жовтня таке важливе для українців?

   14 жовтня в Україні стає особливим днем. В цей день відзначають одразу чотири свята та пам’ятні дні, пов’язані з різними історичними подіями. Християнство святкує день Покрови Пресвятої Богородиці.

Ознакою свята Покрови є те, що вона покриває землю або листям або снігом. Частіше покриває листям, але всяке буває з погодою у середині жовтня і іноді у ці дні вже йде сніг.

    З 1999 року згідно з указом президента Леоніда Кучми у свято Покрови відзначають День українського козацтва. Зазначимо, що Покрова Пресвятої Богородиці була одним з найголовніших свят запорізьких козаків. Вони будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.

   Також вже більш ніж півстоліття цей день вважається датою створення Української повстанської армії. Можна простежити певний символічний зв’язок між козацькими традиціями, які були пов’язані зі святом Покрови, та заснуванням у цей день УПА.

     Враховуючи вищезазначене, було запропоновано святкувати 14 жовтня День захисника України, який повинен був замінити радянсько-російське свято 23 лютого. З 2015 року цей день став святковим вихідним. День захисника України був офіційно встановлений як державне свято 14 жовтня 2014 року указом президента Петра Порошенка. Цим же указом було скасовано указ президента Кучми від 1999 року, яким встановлювалося свято — День захисника Вітчизни, що відзначалося 23 лютого. Однак у 2014 році День захисника України ще не був вихідним днем.

   В цей день о.Володимир Ділета разом із вірянами відправив панахиду на меморіальному комплексі воїнів ОУН-УПА в селі Цуцилів.  Директор Цуцилівського НВК  Андрейчук М.Ю. усіх присутніх привітав із святом Покрови Пресвятої Богородиці, наголосив про боротьку проти окупантів та любов до України. Ангеліна Щербан прочитала вірш "Серпанком далі оповиті..." та Мар"ян Ровенко "Заради щастя і свободи... ", на закінчення заспівали  "Боже, великий, єдиний...".

Святковий концерт до дня Незалежності України.

Мій ріний краю - моя Україно!

Україна моя починається

Там, де доля моя усміхається,

І як небо, як даль солов"їна

Не закінчиться Україна. 

   Україна - наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки. 

   27 серпня в Народному домі села Цуцилів святкували 26річницю Незалежності України.  Святковий концерт розпочався привітанням секретаря сільської ради Іванчук Н.В.  Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть. В концерті прозвучали патріотичні вірші, які читали: Анастасія Щербан, Назар Бариляк, Юлія Горбейчук, Анастасія Малій, Яна Савчук, Анна Малій, Софія Шулятицька. На святі прозвучала в"язанка українських мелодій у виконанні троїстих музик "Брати Ровенко".Прозвучали українські та патріотичні пісні у виконанні  Іванни Чернової, Юлії Буній, Юлії Легкої, Ангеліни Матис, Юлії Глазньової, Софії Горбейчук, Наталії Ровенко, Любомира Горбейчука, Ірини Печарської. Святковий концерт завершив піснею про Україну Микола Ровенко. 

   Концерт підготували Галина Легка, Микола Ровенко, Лілія Щербан.

"Сільська жінка в умовах сьогодення"

Я в житті цьому - лише жінка,

Просто жінка і трохи поет.

Не дістала із неба зірку

І чекаю на новий злет.

Я сміюся і часто плачу,

Так, як всі, я живу на землі.

Може, марно свій час і трачу,

Вірю: доля всміхнеться мені.

Будуть терни і будуть квіти -

Все зустріну в своїм житті.

Мої мрії цвістимуть віршем,

З ним по світу мені іти. 

(Савчук Л.В.)  

Жінки -  берегині життєвого вогнища . Життя суспільства важко уявити без активної участі жінок, які складають кращу половину суспільства.

   На державному рівні жінкам, які мешкають в

сільській місцевості приділяється незначна увага. 

Відсутні програми  захисту  та підтримки прав

сільських жінок, які мають високий нереалізований потенціал.

   В українських селах мешкає 8 мільйонів жінок, які потерпають від безробіття, насильства, швидко спрацьовуються та старіють.

 Кожна восьма сільська родина в Україні має ходити по воду більше  ніж за 200 метрів, і  зазвичай - це обов’язок жінки.  Саме їй доводиться готувати їсти, прати, напувати худобу, виховувати дітей та поратися по господарству.  На плечі сільських жінок перекладено багато роботи, їх життя докорінно відрізняється від життя міщанок і, навіть, від життя сільських чоловіків.

   Щоб привернути увагу влади, громадськості до проблеми сільської жінки Надвірнянська ЦБС реалізовує проект «Сільська жінка: творимо новий портрет». У рамках цього проекту бібліотекар села Цуцилів організувала зустріч з мудрою, творчою, креативною нашою односельчанкою Савчук Любов Василівною. Ми розмовляли про сільську жінку в умовах сьогодення.

   Савчук Любов Василівна народилася 31березня 1969року в селі Голинь Калуського району. Росла в сім»ї, де батько був будівельником, а мати – колгоспницею. Багатодітна родина (4брати і 3сестри) надихнула обрати професію вчителя. «Вибір професії не був конкретним, - каже Любов Василівна, - мені однаково подобались як мова і література, так і точні науки».
 У вересні 1986р. вступила до Івано-Франківського державного педінституту ім.В.С.Стефаника на фізико-математичний факультет за спеціальністю «Фізика і математика». У 1991р. була прийнята на роботу до Цуцилівської школи, тепер - це Цуцилівський НВК.

   Бог наділив кожну людину талантами. Наше завдання полягає в тому, щоб їх побачити та розвивати. Любов Василівна крім вчительської праці ще пише вірші. Перші строки складала в школі. «Оглядаючись назад, – каже, – бачу, якими вони були справді дитячими, першими. Навчаючись у вузі, відвідувала літературну студію «Зав»язь», якою керував справжній митець поетичного слова Степан Пушик. Студенти різних факультетів, різного віку вчилися складати справжні поетичні композиції. Якось нам, навіть випала нагода зробити запис на Івано-Франківському радіо. Для нас, тодішніх студентів, це була надзвичайна подія».

Талант писати допомагає пані Любі впродовж всього її життя. На аркушах паперу між рядками і літерами можна знайти біль і радість, розчарування і надію, злети і падіння, а головне – віру в те, що все буде добре.

  Деякий час відвідувала літературну студію «Бистрінь», якою керував Нестор Чир. Деякі вірші увійшли до альманаху творів «Купальська злива» (2002р), також друкувалася і в районній газеті «Народна Воля». Поетичність допомагає в роботі. Адже, працюючи педагогом-організатором часто використовує свої вірші при проведенні виховних заходів. Декілька із них вона зачитала присутнім в бібліотеці.

   Любов Василівна мама трьох прекрасних дітей. Старший син Іван закінчив Прикарпатський університет фізико-технічний факультет за напрямом «радіофізика та радіоелектроніка». Зараз навчається в Польщі, Жешовському університеті на магістратурі за напрямом «Екологічна фізика».

Дочка Мар»яна також закінчила Прикарпатський університет, працює вихователем в реабілітаційному центрі в місті Івано-Франківську. Наймолодший син Тарас закінчив будівельний ліцей в місті Івано-Франківськ. 
  Так склалося життя, що в 30років пані Люба залишилася вдовою. Довелося їй ставити на ноги дітей і будувати самій хату. "Але Бог добрий, - каже пані Люба, - з його допомогою і людей зараз насолоджується життям у своєму будинку».

  Є ще інші захоплення в пані Люби – це вишивання, в"язання спицями, гачком, виготовлення прикрас із бісеру. Її роботи неодноразово представлялися на районних та обласних виставках. Вишиті сорочки, рушники та роботи з бісеру Любов Василівна принесла на виставку до бібліотеки, але це тільки деяка частина її робіт. 

  Нашій героїні доля дарувала бути ще й  заробітчанкою. Склалося так, що довелося працювати за межами нашої країни в пошуках кращого життя для своїх дітей.

  Доля кожної із жінок могла б стати сюжетом захоплюючої книги. В нашої гості не проста доля випала на її жіночі плечі. На завершення бібліотекар Щербан Лілія прочитала вірші пані Люби із альманаху «Купальська злива», а всі присутні оглядали роботи та захоплювалися її талантом.

Мамі

День буде знов орати свою ниву

І борознитиме із краю в край,

А доля мамі вплела стрічку сиву

І пишні коси сіяла печаль.

 

Хоча б на мить вернутися в дитинство,

 Згадати присмак літнього дощу.

Із осенею станцювати твіста,

Насолодитись нею досхочу.

 

Вам до зими, матусю, ще далеко,

Чому ж ви сиві? Й досі не збагну.

Із вирію нестимуть ще лелеки

На свято ваше не одну весну.

 

Ви нам підмога в спеку і негоду

Є поруч мами рідної плече.

Пробачте, люба, не судіть нас строго,

Що знов сльозою день новий стече.

 

Він буде знов орати свою ниву

І борознитиме із краю вкрай.

А ви ще кращі, люба, хоч і сиві.

Ми знову разом. І навколо рай.

(19.01.2004 Савчук Л.В.)

Година - діалог.

"Що я знаю про наркотики."

26 червня 1987 року Генасамблея ООН затвердила рішення про заснування Міжнародного дня боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу.

Напередодні Міжнародного дня боротьби із зловживанням наркотиків у цуцилівські бібліотеці  проведена година- діалог: " Що я знаю про наркотики", а також з метою з"ясування наявності знань про наркотики та їх роль у житті проведено анкетування на цю тему.

 Кожна людина прагне прожити довге і плідне життя. Для здоров'я людини дуже велике значення має її спосіб життя. 

Наркотики, як соціальна проблема суспільства.  Відвідувачі, які були присутні мали змогу дізнатися багато корисного для себе та свого подальшого способу життя. До їх уваги були книги, а також бібліотекар ознайомила із міфами та фактами про наркотики. З анкетування бачимо, що присутні школярі не знають що таке наркотик, не хочуть спробувати, але знають що дуже шкідливі для організму та руйнує психічний стан людини.
   

Тематична виставка.

"Реформація - подія, що змінила хід історії".

На виконання Указу Президента України від 26.08.2016 №357/2016 «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації» в цуцилівські бібліотеці викладена тематична виставка " Реформація - подія, що змінила хід історії".

У XVI столітті в Європі відбулися події, які змінили уявлення як про всесвіт, Землю, так і духовний світ людини, а сама людина пізніше оголошена найвищою цінністю.

У Західній Європі Реформація почалася з повстання німецького священика Мартіна Лютера, який 1517 року випустив знамениті 95 тез з критикою Папи Римського і католицької церкви, в яких було засуджено податки та проголошено повернення до біблійних першоджерел християнства та які набув форми релігійної боротьби проти католицької церкви і папської влади.

Лютеранська, кальвіністська, баптистська церкви у Західній Європі виникали починаючи з XVI сторіччя, в межах єдиного європейського простору, впливаючи на українців. Перші протестантські церкви виникали на українських землях ще в Речі Посполитій. Разом з православними протестанти тоді протистояли наступу католицизму. В ті часи сформувалася полемічна релігійна література, що була написана церковно-слов'янською мовою. Вже у той час народжувалося вміння визнавати іншу точку зору і вести дискусії.

Пізніші хвилі Реформації призвели до появи різних церковних громад -баптистської, євангелістської, методистської, адвентистської церков.

Історично склалося, що протестантизм не був підтриманий правлячою верхівкою країн Східної Європи.

Сучасний демократичний світ визнав цінність толерантного відношення до релігії та церковних громад і сучасна людина розуміє, що справжнє багатство – у різноманітності і вмінні разом будувати свою демократичну, незалежну державу.

Виставка-персоналія.

"Хочеш бути майстром - вмочай своє перо".

«…Ваші оповідання – це справжня література. Дивно, ви одразу опанували жанр новели, нема нічого зайвого у вашому письмі. Мова ясна і нефальшива, нема солодкомовності, що нею так захоплюються наші поети. …Всі ваші оповідки тиснуть на серце. Добре, що ви не боїтесь писати мовою, пересипаною сучасними термінами, що не тримаєтесь стилізації під мову Стефаника, або Черемшини… Ваші твори не старітимуть. Ви – чудо!..».

Дмитро ПАВЛИЧКО

    

В цуцилівські бібліотеці викладена виставка-персоналія до 65-річчя від дня народження Галини Христан "Хочеш бути майстром - вмочай своє перо". Новелістка, бібліотекар філії с. Саджавка, член Національної спілки письменників України, авторка шести книг. Галина Христан – талановита новелістка, багатолітня членкиня літстудії «Бистрінь», просвітянка, патріотка. В бібліотеці працює понад 40 років. Вона автор книг «Старий і кіт», «Я вернуся» (2002), «Великоднє чудо»(2004), «Білий острів»(2007), «Вірність»( 2012). До ювілею пані Галина підготувала шосту книгу – «Отченаш неба», в котру увійшли новели, гумор, есе. Вона написала також історичну розвідку про свого односельчанина, письменника, вченого Івана Давидюка, знищеного більшовицькою диктатурою. Друкувалася в районних, обласних періодичних виданнях, журналах "Дзвін", "Ятрань", "Перевал", "Гражда", "Січеслав", "Четвер", "Вир", "Радосинь", "Дзвіночок", альманахах літстудії "Бистрінь", збірнику "Під Франковою зорею". 

   Почесний член літоб"єднання "Радосинь" (Київ). Була учасницею 10-го зльоту творчої молоді Прикарпаття (1988р.) та наради молодих письменників в Києві (1989р.), лауреат 1-го та 2-го Всеукраїнського фестивалю гумору і сатири в Києві (1992р., 1993р.).

   Знаковою подією для новелістки був творчий вечір у Києві в будинку НСПУ у 2004р..  Галина Христан є лауреатом районної премії ім. Надії Попович (2003 р.) за збірку новел "Старий і кіт", "Я вернуся", лауреатом Всеукраїнського конкурсу УБА на кращий художній твір на бібліотечну тему (2010р.). Була делегатом 6-го з"їзду НСПУ (2011 р.), делегатом четвертого з"їзду "Просвіти" в Києві (1994р) від Надвірнянщини.

   Нагороджена медаллю та грамотою української діаспори (США, Канади, Англії) за відродження осередку "Просвіта" в селі (1994р.). У 2002р. нагороджена Почесною церковною грамотою за участь в конкурсі духовної пісні та поезії "Пісня єднає нас".

   Таким є творчий доробок Галини Христан. Читайте її твори, збагачуйтесь духовно і краще пізнавайте історію свого краю.

  Галина Петрівна говорить: "Творчість - як спалах метеориту. Варто лише зафіксувати почуття і побачене". Побажаймо ювілярці здоров"я та побільше творчих спалахів на радість її шанувальників!

   

Виставка-путівник

   "Туристичними стежками краю"

 Генеральна Асамблея ООН затвердила проголошення 2017року Міжнародним роком сталого розвитку туризму та з метою популяризації туризму - стратегічного напрямку соціально-економічного розвитку Івано-Франківщини і важливої галузі рекреаційної інфраструктури краю.  

   Прикарнпатський край приваблює шанувальників прекрасної, Богом створеної краси природи: Карпатських гір, що підпирають небо, величних скель, де ступали ноги славнозвісних опришків, вічнозелених красунь-смерек, що наповнюють повітря цілющими запахами, дзвінкоплинних потоків-річок, духмяних трав, що вкривають придністровські долини... Наша область славиться курортними місцевостями, туристично-рекреаційними закладами та садибами зеленого туризму. Прикарпатська земля оспівана ще в давньоруських писемних пам"ятках, має велику культурно-історичну спадщину, тут створено немало перлин духовної та матеріальної культури, розвинені різні види художніх народних промислів.

   З цією метою цуцилівська бібліотека бере участь в обласні акції "Мандруємо Івано-Франківщиною. Туризм реальний та віртуальний". Щоб краще розпізнати свій край в бібліотеці викладена виставка-путівник по Івано-Франківські області "Туристичними стежками краю", яка дозволить розширити знання про унікальність живої та неживої природи: садиби зеленого туризму, пам"ятки архітектури і культури. Майже кожний відчуває себе туристом, вибравшись з буденної суєти на берег річки, в ліс, в поле чи до історичних пам"ятних місць, якими так багата наша земля!

Пізнавальне застілля

"Свята Трійця  зелен-свята".

Від того, як ми шануватимемо своїх предків,

свої кращі традиції, залежатиме наша духовність,

наша цивілізованість і майбутнє нашої України...

Василь Скуратівський

Звичаї та традиції, пов'язані з календарними святами українців, є частиною духовної культури українського народу. Глибоке пошанування свого родоводу, щира турбота про збереження та примноження народних традицій - усе це вирізняє українців з-поміж інших націй. Отож, традиційно в кожній українській родині шанобливо зберігають та намагаються передати своїм дітям і онукам все, що лишили нам у спадок предки.

Трійця вважається в народі одним з найбільших свят після Різдва та Великодня. Відзначають його у 7-му неділю після Воскресіння Христового і святкують три дні. Це свято на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Духа Святого.

В бібліотеці працює клуб за інтересом на християнську тему "Істина", який проводить засідання напередодні християнських свят. З нагоди Cвята Трійці у цуцилівські бібліотеці представлена на огляд читачам книжкова виставка - імпровізація „Свята Трійця  зелен-свята”, яка відображає в ілюстраціях всі традиції  .  На пізнавальне застілля була запрошена  Плазинська Тетяна Дмитрівна (Деканальний координатор спільноти матерів у молитві), яка розповіла  значення свята у християнстві. 

Також Ангеліна Щербан ознайомила читачів з історією святкування Трійці: витоками, звичаями та обрядами святкування у різних регіонах України, символікою, повір'ями та атрибутикою. Зберігаймо наші звичаї та традиції, бо це є наша духовна та культурна спадщина українського народу. 

Дні Європи в Україні з вишиванкою

    З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. У цей день жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи. 

  А також у травні відзначають – Всесвітній день вишиванки покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня. Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка. Ще 19-му столітті Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом і започаткував своєрідну моду. Сучасники згадували: "Де б він не з'являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток". 
На сьогоднішній день є актуальна тема безвізового режиму для українців. 11 травня Рада міністрів Євросоюзу схвалила остаточне рішення про безвізовий режим для України. Це була фінальна інстанція в отриманні дозволу українцям перетинати кордон ЄС без віз. 

   Сьогодні в бібліотеці ми відзначили обидва свята саме у вишиванках, які символізують неповторність нашого народу. За круглим столом бібліотекар Щербан Л.В. провела інформаційну бесіду про правила безвізового режиму: як їхати, кому можна, на скільки днів та чому можуть відмовити у в"їзді до країн Європейського союзу. Інформацію дізнавалися із періодичних видань та Інтернет-ресурсів.