Мовний колаж.

"До мови доторкнемось серцем..."

„О слово рідне, хто без тебе я?

Німий жебрак, старцюючий бродяга?

Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,

Прах, купа жалюгідного рам’я…” –

так сказав відомий український поет Дмитро Павличко. 

У середу, 9 листопада, ми відзначаємо День української писемності та мови на честь ушанування пам"яті Преподобного Нестора Літописця.

"Мова - це жива схованка людського духу, його найбагатша скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздуми, досвід, почування", - так писав відомий український письменник Панас Мирний. 

Мова – це одне з багатьох чудес світу. Вона являється тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. У ній сконцентровано всі бажання, надії та сподівання мільйонів людей, що являють собою єдиний народ.

Саме вона – наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської.

В бібліотеці  яскравим заходом до свята викладено книжкову  виставку " До мови доторкнемось серцем" та виставку із крилатими висловами українських письменників. Із учнями 4-го класу проведено мовний колаж. На цьому заході бібліотекар розповів, як уникати русизмів у своємі спілкуванні. Також обговорили як правильно вітатися українською. Діти були активні та багато дізналися про правильну вимову на українські мові.