Чорнобиль... Гіркий біль полиновий

26 квітня 1986 року відбулася одна з найбільших аварій на атомних лектростанціях — аварія на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС).  За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. 

 Ще й досі ми не можемо сповна оцінити і осмислити наслідки фатального вибуху.  Більше 350 тисяч людей брали безпосередньо участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, серед них більше 20 тисяч працівників військ цивільної оборони та 6217 вогнеборців, більше тисячі з яких вже немає серед нас. Героїзм пожежних, як і пам'ять про загиблих воїнів, вражених смертельними променями й пов'язаними з ними хворобами, залишаться в історичній пам'яті прийдешніх поколінь.

 Нині ми низько схиляємо голови перед усіма, хто пішов тоді у ядерний вогонь, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті, хто виконав свій найвищий синівський обов'язок перед рідною землею і перед народом – зупив розповсюдження катастрофи, зупинив її переростання у глобальний винищувальний смерч для всієї України, інших народів – сусідніх і не сусідніх.

  У бібліотеці викладена виставка - спогад про ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС – наших земляків: Савин Петро Андрійович (25.03.1959 - 17.08.1992) Чорнобильська АЕС 1986р., Мазур Леонід Степанович (17.06.1960 - 07.03.1997) Чорнобильська АЕС 1987 - 1988р.,  Мельник Петро Васильович (11.07.1949 - 20.05.2010) Чорнобильська АЕС 1986р., Попович Ярослав Романович (18.07.1947 - 11.1996р)  місто Прип"ять 1988 -  1989р.,  Ілійосов Рахматуло Зайнудінович (20.04.1946 - 19.01.2011р) Чоробильська АЕС 1987р. Виставка допоможе читачам  повернутися обличчям до весни 1986 року і схилити голови перед тими, хто усвідомлено й мовчки віддав за нас своє життя у ядерному котлі. Ми всі, які живемо нині, їм безмежно вдячні.