Тематичний вечір.

До висот Шевченкового слова...

   Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково: щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним. Тарас Григорович Шевченко - велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об'єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень.
   Цього року ми  відзначаємо 205-річчя від дня народження славетного сина України – великого поета і художника Тараса Григоровича ШЕВЧЕНКА.   Ім’я поета ми чуємо постійно з дитинства. Тому для деяких з нас він дещо втратив риси живої людини, ставши символом. Але протягом останніх  років ставлення українців до Тараса Шевченка та його поезій змінилися докорінно. На тлі історичних подій майже всі його твори, і поетичні і малярські ожили в новому перепрочитані. Саме у Шевченка ми сьогодні шукаємо підтримки, натхнення, сили духу. За цей час Кобзар став близьким і рідним. Про це свідчить те, що образ поета тепер можна побачити не тільки на портретах в музеях та навчальних закладах, але й на вулицях.
   24 березня в Народному домі села Цуцилів відбувся тематичний вечір "До висот Шевченкового слова..." Розпочався захід словами "I мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим, тихим словом". На заході ведучі читали коротку біографію Шевченка, його роки заслання та про нього як поета та художника. Горбейчук Любомир та Горбейчук Юлія виступили із сценкою "Як Тарас ходив до залізних стовпів".  Юнаки та дівчата виступили із віршованою композицією на вірші Шевченка та про Шевченка. Прозвучали пісні: "Така її доля", "По діброві вітер виє" та "Зоре моя вечірняя". Завершився тематичний вечір "Заповітом".